Маркування конвеєрних стрічок

Найбільш важливі для тягового розрахунку параметри:

• ширина
• міцність на розрив
• товщина обкладок

Стандартні умови експлуатації передбачають температуру навколишнього середовища від -45 до +60 ⁰ С, відсутність впливу масел і агресивної хімії, а також інтенсивних абразивних навантажень.

Для особливих умов випускається стрічка конвеєрна морозостійка, теплостійка, вогнестійка та самозагасна, стійка до олій та нафтопродуктів тощо.

Для транспортування харчових продуктів використовується гума харчового класу, а також ПВХ або поліуретан.

Також в окрему групу виділяють елеваторну чи норійну стрічку. Вона відрізняється тим, що вантаж переміщається не на її поверхні, а у закріплених на неї ковшах.

Маркування транспортерних стрічок містить всі відомості про її характеристики. Кожен тип маркується згідно зі стандартами ГОСТ 20-85 (для країн пострадянського простору) або DIN 22102 розроблений німецьким інститутом стандартизації, який широко застосовується в країнах ЄС.

Тканеві транспортерні стрічки поділяють на групи за такими ознаками:

за ступінню навантаження:

ГОСТ 20-85

• 1 тип (позначається 1.1 та 1.2) – призначені для важких експлуатаційних умов;
• 2 тип (позначається 2.1 та 2.2) – для експлуатації в режимах середнього навантаження;
• 2Л – з полегшеним тканинним каркасом, застосовуються на слабонавантажених конвеєрах;

Відсутність індексів температурного режиму (див. нижче) говорить про те, що для обкладок застосовують гуму загального призначення, що не має спеціальних властивостей. Робочий діапазон температур від -45 до +60°С;

Євростандарт DIN 22102 не передбачає спеціальних індикаторів для умов експлуатації, тому підбір здійснюється виходячи з характеристик міцності та властивостей гуми обкладок.

за температурними режимами:

• М - морозостійка конвеєрна стрічка, нижня межа робочої температури до -60 ° С; Крім очевидних варіантів використання в північних широтах, стрічка транспортерна морозостійка (конвеєрна морозостійка стрічка) також застосовується для завантаження/розвантаження морозильних установок, наприклад, на рибзаводах.
• Т - для транспортування гарячих матеріалів, поділяються на три класи теплостійкості: Т1, Т2 та Т3. По них можна переміщати вантажі з температурою до +100°С, +150°С та +200°С відповідно. УВАГА: при цьому температура навколишнього повітря повинна знаходитися в межах від -25°С до +60°С для стрічок класу Т1 та Т3 та від -10°С до +60°С для класу Т2.

Стандартом також регламентується температура робочої обкладки у пункті розвантаження. Вона не повинна перевищувати +80°С, +100°З +150°С для Т1, Т2 і Т3 відповідно.

DIN 22102: Що стосується європейських виробників, то вони можуть використовувати власні індекси та назви. Як правило, поділ відбувається на три групи; значення допустимих температур які не обов’язково співпадають з групами по ГОСТ. Наприклад, у каталозі Gummilabor (Італія) використовується внутрішня назва Tempergum (+110/130°С), Ardentgum (+130/150°С) Superardentgum (+130/150°С). Перша цифра для постійного теплового навантаження, друге – для короткочасного.

за стійкістю до стирання:

Стрічки з підвищеною стійкістю до стирання позначаються індексом И. Кількісно зносостійкість можна виразити через об’єм, який втрачає зразок гуми внаслідок абразивного навантаження. Інтенсивність і тривалість тесту регламентується ГОСТ 23509. До зносостійких відносять гуми, показник стирання яких не перевищує 150 мм3. За цим показником стрічки також поділяються на групи 2И, 3И, 4И з показниками 150 мм3, 120 мм3, 90 мм3 відповідно.

Євростандарт також передбачає маркування та градацію за зносостійкістю.

Індекси Y, X і W позначають показник стирання 150, 120 і 90 мм3 відповідно.

за стійкістю до впливу масел:

Гумотканеві конвеєрні стрічки загального призначення вбирають масло, набухають і руйнуються. Тому обкладки маслостійких стрічок виготовляються на основі гумових сумішей з додаванням хлоропренових, полісульфідних та акрилатових каучуків. Залежно від складу, такі гуми мають більшу або меншу стійкість до різних типів масел, мастил і нафтопродуктів, проте при цьому схильні до атмосферного старіння більшою мірою ніж гуми загального призначення. У маркуванні ГОСТ 2085 індекс маслостійкості вказується такими позначеннями:

• МС – стійкі до дії масел і жирів органічного походження, використовуються для транспортування олійних сільськогосподарських культур.
• МСО, 2ДМС – стійкі до мінеральних та синтетичних масел, смол, нафтопродуктів.

Стрічки, які одночасно є маслостійкими і теплостійкими,  позначаються індексом МСТ.

У класифікації DIN 22102 масло- та жиростійкість маркується буквою G. Також можна зустріти такі позначення:

• MOR - помірно маслостійка (рослинні та тваринні олії та жири)
• OR - маслостійка (синтетичні та мінеральні масла)
• SOR – супермаслостійка (стійка до більшості видів олій, мастил, нафти та нафтопродуктів)

за допустимістю використання у харчовій промисловості:

Стрічки з харчовим допуском у маркуванні позначаються індексом П (від рос. пищевая) та ПМ (харчова маслостійка). Перші використовують для транспортування м'ясопродуктів, риби, молочних продуктів. Стрічки ПМ застосовують для вантажів що містят жири та/або олії, а також для кондитерських виробів.

Відповідно до європейських стандартів, харчовий допуск у маркуванні позначається літерою А.

інші позначення:

нижче наведено індекси, що вказують на деякі специфічні властивості, наприклад КЩ – стійкість до дії кислот та лугів, Э – електропровідна стрічка з антистатичними властивостями, для використання в приміщеннях з підвищеною вибухо- та пожежонебезпечністю, Ш – для застосування в шахтах, також доповнюються позначенням ТГ (важкогорючі).

типи тканини тягових прокладок у позначеннях ГОСТ 20-85:

залежно від наявності органічних волокон (віскоза та бавовна), існує стрічка на основі комбінованих тканин та повністю синтетична конвеєрна стрічка. Найбільш широко застосовується стрічка транспортерна ТК (стрічка конвеєрна ТК) та конвеєрна стрічка БКНЛ

• тканина БКНЛ-65, БКНЛ-100, БКНЛ-150 – поліефір/бавовна, номінальна міцність по основі при розриві тягової прокладки від 55 до 150 Н/мм, товщ.1 прокладки 1 мм;
• тканина ТК-200 – синтетична, матеріал волокон поліамід. (також може називатися капрон, нейлон, анід, трелон, перлон). Назви відрізняються залежно від методу виробництва. Номінальна міцність при розриві тягової прокладки 200 Н/мм, товщ.1 прокладки 0,9-1,0 мм.

типи тканин у позначеннях DIN 22102:

У позначенні типу тканини перша буква відповідає матеріалу ниток утка, друга – основи, наприклад, Е – поліестер Р – поліамід. Інші типи волокон: бавовна (В), віскоза (Z), арамід (D). Розривне зусилля вказується для всієї стрічки незалежно від кількості прокладок, наприклад EP320, EP500 і так далі.

Якість матеріалу прокладок визначається не лише складом, а й методом плетіння, що впливає на еластичність та подовження при навантаженні. Для основи та утка застосовують нитки, що відрізняються за міцністю та подовженням.

Крім тканинних прокладок, що виконують основну тягову функцію, каркас може бути посилений так званою брекерною прокладкою у вигляді сітки з дроту або полімерних волокон. Застосовується в конструкції стрічок, експлуатація яких передбачає ударні навантаження - наприклад, падіння великих шматків гірських порід, руди та ін. в завантажувальному пункті. Брекерний шар обертається навколо тканинного каркасу, для особливо важких умов брекерна сітка також вулканізується у гумовий масив робочої обкладки.

ЯК ПРОЧИТАТИ МАРКУВАННЯ:

Приклад позначення згідно ГОСТ 20-85: стрічка конвеєрна 2М-300х5-ТК-200-5/2 РБ

• 2М – тип стрічки (конвеєрна стрічка морозостійка);
• 300 – ширина конвеєрної стрічки в міліметрах;
• ТК-200 – тип тканини, де 200 – розривне зусилля 200 Н/мм або 20 кгс/мм ширини;
• 5 - кількість прокладок (згідно з ГОСТом, вказується розривне зусилля для одного шару тканини, тобто в даному випадку загальна міцність буде 200 х 5 = 1000 Н/мм, або 100 кгс/см. Говорячи побутовою мовою, така стрічка витримує навантаження еквівалентне 3000 кгс);
• 5/2 - верхня та нижня обкладки (над прокладками - 5 мм; під прокладками - 2 мм)
• РБ – означає, що краї стрічки закриті (завальцьовані) гумою, т.зв. гумовий борт. Відкритий борт маркується НБ – Нарізний Борт. За відсутності індексу обробки борту значенням за замовчанням є нарізний.

Приклад маркування згідно DIN 22102: conveyor belt 1000-EP400/3 3+1.5 OR

• EP – тип тканини тягових прокладок
• 400 – загальне розривне зусилля (400 Н/мм ширини стрічки)
• /3 – кількість тканевих шарів (прокладок)
• 3+1,5 – товщина гумового шару зверху 3 мм та знизу 1,5 мм
• OR - індекс маслостійкості

Позначення наявності чи відсутності завальцювання бортів стандартом не передбачено. Зазвичай для маркування гумового борту додають слово Moulded.

Конвеєрну стрічку фахівці відділів постачання в запитах іноді називають "конвеєрна стрічка гумова", що не зовсім правильно. Стрічка для використання на конвеєрі обов'язково повинна мати як мінімум одну тягову прокладку, оскільки нічим не армовані гумові транспортерні стрічки мають занадто великий коефіцієнт розтягування, саме тому для транспортування застосовується конвеєрна стрічка гумовотканинна. Якщо для будь-яких інших цілей  потрібні саме гумові стрічки, то їх також можна виготовити формовим способом, або з гумової техпластини з відповідними параметрами. Оскільки «гумові конвеєрні стрічки» є помилковою назвою, логічно припустити, що поняття «стрічка конвеєрна тканинна» також не існує (принаймні, стосовно вантажно-розвантажувальної техніки). Проте, стрічка конвеєрна БКНЛ для норій може бути названа саме так, оскільки не має зовнішніх гумових обкладок.